Фермери Кілійського району Одещини обіцяють акції протестів, включно з перекриттям трас.
Причина – відсутність бодай якоїсь допомоги від держави аграріям через посуху, яка триває в регіоні вже другий рік поспіль. Місцеві фермери доведені до відчаю, говорить один з них, Олександр Пересудько:
«Без допомоги Уряду бессарабський фермер не виживе в цьому році. Щоб посіятись торік ми взяли кредити на добрива, насіння, солярку. Все майно зараз заставлене ще з минулого року. На нас ніхто не звертає уваги. До нас приїжджали всі: і Тарас Висоцький (заступник міністра розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства) тричі був сам міністр і губернатор, але результату немає. Приїжджають і розказують, що немає схеми виплати».
За словами аграріїв, зараз Кабмін пообіцяв їм підготувати програму про компенсацію страхування. В теорії це виглядало б так: страхування буде коштувати 300-400 грн. за гектар і 50% мають компенсувати. Але це мінімум.
Зараз в регіоні вже загинули від 80% до 100% озимих, тепер продовжують гинути ярові культури. На сьогодні господарства вже залишились без соняшника, проса і кукурудзи. Голова асоціації фермерів Бесарабії Алла Стоянова розповідає, що ситуація катастрофічна:
«Посуха була з 2019 року. Ще з 2018 року аграрії увійшли в кредити для посівної у 2019 р. Очікували, що затягши паски в 2020 році, стануть на ноги, але потрапили в пастку: виклались на повну, грошей на рахунках немає, склади пусті, в полях все згоріло, орендну плату пайщикам заплатити нема з чого, податки – нема з чого».
Така критична ситуація загроза не лише для аграріїв, а й для всього регіону: тут фермерські господарства є бюджетоутворювальними. А отже без сплачених ними податків уся соціальна сфера району залишиться без зарплат. При цьому реакції від влади нуль, говорить Стоянова:
«Уряд знає про нашу біду – були акції протестів. Можливості допомогти в Уряді є, але бракує розуміння, як вони можуть допомогти. Компенсація – чудовий механізм, але на сьогодні Торгівельна палата не визнає посуху форсмажором. Без реальної фінпідтримки аграії не виживуть. Є приватне страхування, але воно дуже дороге. Якби був інструмент компенсації страхового платежу – впевнена, аграрії ним би скористались».
На необхідності запровадження страхового платежу наголошує і Іван Слободяник, голова Всеукраїнського конгресу фермерів, але щоб вирішити проблему бесарабських фермерів потрібен комплекс заходів:
«Без компенсації з резервного фонду за втрачений врожай цьогоріч в регіоні буде біда. Має бути масштабна програма зрошення, саме державна, бо приватний бізнес не потягне її відновити. Потрібно, щоб фермери навчились користуватися страховими продуктами. Будемо вимагати компенсацію страхового платежу, як це діє в ЄС».
Всеукраїнський конгрес фермерів закликає аграріїв об’єднуватись і виробити потужну і активну громадську позицію. Це дозволить змусити державу вжити конкретних кроків на підтримку фермерів не лише Бесарабії, а й інших регіонів.