Компенсація у розмірі 12 % від НГО за земельні ділянки, що не використовуються через війну, компенсація фермерам за виготовлення землеурядної документації, можливість звільнення власників чи користувачів земельних ділянок від штрафних санкцій та списання вже накладених пені та штрафів за сплату плати за землю за землі, зайняті під фортифікаційними спорудами.
Такі пропозиції пропонує Всеукраїнський конгрес фермерів врахувати в межах законодавчого врегулюванням питань розміщення фортифікаційних споруд, зокрема при підготовці законопроєкту №14117 щодо використання права земельного сервітуту для військових потреб.
За даними Генерального штабу, лінія фронту в Україні простягається на понад 3000 км, а Держстат повідомляє, що з 5 мільйонів гектарів які обробляються сільськогосподарськими виробниками, понад 1 мільйон гектарів постраждали від бойових дій або на яких розміщені фортифікаційні споруди. Мінні поля, протитанкові рови, траншеї та бліндажі, займають значні земельні масиви, що призводить до втрати фермерами права обробляти свої ділянки. Крім того, землі забруднюються токсичними речовинами, такими як свинець, кадмій, миш’як та ртуть, що погіршує родючість ґрунтів і ускладнює їх відновлення, зазначив експерт з податкових та земельних питань Вʼячеслав Ющенко під час круглого столу «Проблемні питання фермерських господарств в умовах війни: фортифікаційні споруди та майнові права», який організовано ВКФ.
Розміщення фортифікаційних споруд на сільськогосподарських землях в умовах війни призводить до серйозних проблем для українських фермерів. Зайняті земельні ділянки під такими спорудами втрачають придатність до обробки, а ґрунти зазнають значного забруднення токсичними речовинами, такими як свинець, кадмій, миш’як і ртуть, що є залишками боєприпасів. Це не лише погіршує якість і родючість ґрунтів, а й порушує їхню здатність утримувати вологу та повітря, роблячи землі непридатними для сільськогосподарського використання.
Зміни в структурі ґрунтів через розміщення фортифікаційних споруд створюють довгострокові перешкоди для вирощування та експорту аграрної продукції. Фермери змушені самостійно нести витрати на відновлення земель, що ставить питання про необхідність додаткової державної підтримки.
Одним із шляхів вирішення є спрощення механізму консервації земель, що дозволяє зменшити податковий тягар. Проте нинішня процедура вимагає оформлення технічної документації із землеустрою, вартість якої становить понад 3000 гривень за гектар, що є значним фінансовим тягарем для малих фермерських господарств.
Як розповів координатор правозахисного напрямку ГО «Південна стратегія розвитку» Олександр Мінкін, який презентував результати дослідження, проведеного в п’яти областях (Херсонська, Миколаївська, Харківська, Донецька та Запорізька), фермери стикаються з відсутністю документального підтвердження розміщення фортифікаційних споруд, що ускладнює отримання пільг. Витрати на оформлення технічної документації (від 3000 грн за гектар) є непосильними для багатьох аграріїв, особливо одноосібників. Пропонується спростити процедуру фіксації шляхом цифровізації, наприклад, через Державний аграрний реєстр чи портал «Дія».
Експерти пропонують запровадити фінансові компенсації для покриття витрат для власників земель, що зайняті під фортифікаційними спорудами, за виготовлення землеурядної документації. А також передбачити компенсацію у вигляді 12 % від НГО, як компенсацію за період, коли ділянки не можуть використовуватися. Ці кошти можуть фінансуватися з фонду відновлення, створеного за рахунок заморожених активів агресора та передбачити можливість звільнення власників чи користувачів земельних ділянок від штрафних санкцій та списання вже накладених пені та штрафі за землі, зайняті під фортифікаційними спорудами.
Окрім того, на заході було представлено законопроєкт №14117, розроблений Комітетом Верховної Ради з питань аграрної політики. Документ пропонує запровадити земельні сервітути для ділянок, на яких розміщені фортифікаційні споруди. Сервітут надаватиметься рішенням обласних військових адміністрацій за заявою Міністерства оборони без зміни цільового призначення землі. Для ділянок до 10 гектарів сервітут оформлюватиметься без технічної документації, а для більших – за рахунок держави. Власники отримуватимуть компенсацію у розмірі 12% від нормативної грошової оцінки землі на рік, а орендарі звільнятимуться від орендної плати. Законопроєкт також передбачає відшкодування вартості втраченого врожаю та скасування штрафів за несвоєчасну сплату податків для таких ділянок.
Учасники круглого столу наголосили на необхідності узгодити інтереси держави, громад та фермерів та внести слушні пропозиції до другого читання.
