На сьогодні міжнародні донори, урядові програми та благодійні фонди активно підтримують українських фермерів, особливо в умовах війни. Гранти стали важливим інструментом для розвитку малого та середнього фермерства. Це безповоротна фінансова допомога, яку можна використати на техніку, насіння, переробне обладнання, навчання тощо.
Наразі в Україні існує достатня кількість грантових можливостей з фокусом на фермерів й переробників. Але організації, що надають гранти, хочуть бачити відповідального й надійного отримувача. Саме тому важливо знати, як правильно подавати заявки, щоб вони в подальшому стали успішними.
Тож, як уникнути типових помилок і підвищити шанси на фінансування вже цього літа, розповіла бізнес-тренерка, фасилітаторка стратегічних сесій, коуч керівників Юлія Татенко під час вебінару для фермерів на тему «Можливості Дія.Бізнес для фермерів і підприємців», який Всеукраїнський конгрес фермерів проводить в межах Програми консультаційної підтримки фермерів у партнерстві з міжнародною гуманітарною організацією MERCY CORPS.
Топ помилок при подачі грантових заявок фермерами:
1. Заявники не читають уважно умови конкурсу:
– подаються ті, хто не підпадає під вимоги;
– не прикріпляють потрібні документи;
– не враховують обов’язкове співфінансування (наприклад, 30%).
Як уникнути: уважно прочитайте повний опис програми. Зверніть увагу: хто може подаватися, які документи потрібні, які витрати дозволені.
2. Загальні або розмиті цілі:
– «Ми хочемо розвивати бізнес» — звучить добре, але не конкретно;
– «Закупити обладнання» — не пояснено, як це вплине на розвиток.
Як уникнути: формулюйте SMART-цілі (конкретно, вимірно, з термінами). Наприклад:
«Купити зерносушарку, щоб збільшити обсяги зберігання на 20% і зменшити втрати на 15% до кінця сезону».
3. Погано складений або нереалістичний бюджет:
– не пораховані всі витрати (наприклад, доставка, монтаж);
– вказано занадто загальні назви («обладнання – 500 000 грн»);
– завищені або сумнівні ціни.
Як уникнути: додайте прайс або комерційну пропозицію. Пишіть деталізовано: що, скільки одиниць, по якій ціні.
4. Відсутність стратегії/плану використання гранту:
– не зрозуміло, як саме кошти вплинуть на зростання бізнесу;
– немає плану реалізації: хто, коли, як буде виконувати проєкт.
Як уникнути: додайте короткий план: по етапах, з термінами. Поясніть, що зміниться у вашому бізнесі/фермі.
5. Недостатня підготовка документів / невчасна подача:
– не вистачає копій, підписів, печаток;
– завантажено не ті файли;
– подано заявку в останній день — сервер «падає», дедлайн пропущено.
Як уникнути: готувати пакет документів заздалегідь. Завантажити — за добу до дедлайну. Зробити чек-лист із переліком файлів.
6. Відсутність соціального / економічного впливу:
– фокус лише на собі: «мені треба техніка», а не «ми створимо робочі місця»;
– немає обґрунтування для громади, екології, нових клієнтів.
Як уникнути: поясніть, як проєкт принесе користь — не лише вам. Наприклад:
“Ми створимо 3 нових робочих місця для жінок у селі. Будемо переробляти локальну продукцію замість вивозити сировину.”
7. Погана мова / оформлення заявки:
– заявки написані мовою “для себе”, без структури, з помилками;
– багато загальних слів, мало конкретики.
Як уникнути: пишіть простою і зрозумілою мовою. Діліть текст на абзаци. Попросіть когось прочитати й дати фідбек перед подачею.
8. Відсутній або нечіткий розрахунок точки беззбитковості:
– не розраховано, скільки треба заробити, щоб “вийти в нуль”;
– немає прогнозу виручки, витрат, маржі;
– надто оптимістичні очікування без обґрунтування.
Як подати правильно:
– покажіть розрахунок: скільки одиниць товару/послуг потрібно продати і за який час;
– обґрунтуйте логіку цифр — на чому базується прогноз;
– додайте таблицю/графік, якщо дозволяє формат заявки.
Порада: навіть якщо грант не вимагає фінансової моделі — краще її зробити, бо експерт бачить вашу обізнаність і ризики.
9. Недопрацьований план просування і залучення клієнтів:
– «Будемо продавати через інтернет» — це не стратегія;
– відсутній опис цільової аудиторії: хто саме купить і чому;
– немає бюджету на маркетинг, каналів просування.
Як посилити заявку:
– опишіть чітко: хто клієнти, як ви їх знайдете, чим зацікавите;
– перерахуйте канали: соціальні мережі, ринки, дистриб’ютори, ярмарки, партнерства;
– якщо є — додайте приклади попередніх продажів або тестування ідеї.
10. Нереалістичні зобов’язання: робочі місця, податки, ефект:
– заявники обіцяють надто багато, щоб “сподобатися”:
→ створити 20 робочих місць;
→ сплатити 8 млн грн податків за 3 роки;
→ потроїти виробництво.
– але потім не можуть виконати — бо не врахували податкове навантаження, кадрові витрати, ринок.
Наслідки:
– втрати довіри донора;
– штрафні санкції або вимога повернення частини коштів;
– неможливість подаватися повторно.
Як уникнути:
– Завжди рахуйте, скільки реально коштує кожне нове робоче місце (зарплата + податки + адаптація).
– Пропонуйте те, що справді можете забезпечити (навіть 1–2 робочих місця можуть бути цінними).
– Порахуйте очікуване податкове навантаження — ПДФО, ЄСВ, податки на прибуток — і не обіцяйте більше, ніж дозволяє фінмодель.
– Якщо просите 8 млн — покажіть, як ці кошти повернуться державі/громаді. Але не перебільшуйте.
Порада: великі суми — це велика відповідальність. Донори дивляться не тільки на потенціал, а й на здатність керувати ризиками.
Дивіться повний запис вебінару на каналі ПроLand