Перейти до вмісту

У Києві відбувся круглий стіл “Проблемні питання зрошення фермерських господарств”: Головні тези

Всеукраїнський Конгрес Фермерів (далі – ВКФ) у партнерстві з міжнародною гуманітарною організацією Mercy Corps за фінансової підтримки Фонду Говарда Г. Баффета провели круглий стіл “Проблемні питання зрошення фермерських господарств”.

Участь у заході взяли представники Комітету з питань аграрної та земельної політики ВРУ, Комітету з питань екологічної політики та природокористування ВРУ, Міністерства аграрної політики України, Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, Державного агентства водних ресурсів України, голови ОВК різних областей України, експерти, фермери, представники ОМС.

Серед головних питань, які обговорили учасники та які найбільше турбують представників ОВК:

– випрацювання спільної політики щодо локального водонакопичення в регіонах, де відсутні великі джерела прісної води;

– передача у власність ОВК об’єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем;

– внесення змін до ЗУ «Про ОВД» щодо необхідності розробки ОВД при здійсненні зрошення на площі більше 20 га, оскільки ця норма є суттєвим гальмівним фактором для розвитку зрошення;

– порядок списання меліоративних систем;

– проблема мінералізації вод;

– необхідність проведення “Оцінки впливу на довкілля” при влаштуванні краплинного зрошення на площах більше 20 гектар;

– компенсація вартості електроенергії, використаної для поливу сільськогосподарських культур на зрошуваних землях.

Як зазначив голова Всеукраїнського Конгресу Фермерів, виконавчий директор Всеукраїнської асоціації громад Іван СЛОБОДЯНИК, захід став таким собі майданчиком для аграріїв та центральної влади, аби звірити годинники, зрозуміти, де ми знаходимося і над якими проблемами треба працювати: «Нам сьогодні важливо сформувати дорожню карту, щоб зрозуміти подальший розвиток питання зрошення в Україні».

Dsc03754

Із вступним словом на заході виступив Перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас ВИСОЦЬКИЙ і розповів про державну підтримку агровиробників.

Зокрема, є програма підтримки меліорації. Вона дає змогу отримати компенсацію до 50%  (або до 26,5 тисяч гривень в перерахунку на гектар) коштів, витрачених на відновлення або будівництво нових меліоративних систем. Інвестори проєктів, які будуть запущені до 31 жовтня, у листопаді можуть подавати заявки і наприкінці року отримати компенсацію.

Також він звернув увагу на те, що урядом наприкінці березня прийнятий довгостроковий план розвитку іригаційних систем і він передбачає першочергові заходи з відновлення меліоративних систем.

«Можете ознайомитись з ним та зрозуміти, які очікування і в яких регіонах на найближчі роки щодо відновлення будівництва і вкладення державних ресурсів у розвиток меліорації. Окрім того, триває робота з точки зору передачі інфраструктури від Держвододагентства до Держрибагентства в частинні меліорації. Ми очікуємо на фіналізацію рішення, ухваленого в грудні, в частинні вирішення питання ПДВ при передачі системного ОВК. Сподіваюсь, що це буде врегульоване найближчим часом на рівні законодавства. І це дозволить пришвидшити процес відповідно передачі майна організаціям водокористувачів. Досвід показує, що таке управління потім може бути набагато ефективнішим, економнішим з точки зору енергозатрат і на користь безпосередньо агровиробникам», – зауважив він.

Dsc03704

Заступник Голови Комітету з питань аграрної та земельної політики Степан ЧЕРНЯВСЬКИЙ зі свого боку також наголосив на важливості теми круглого столу, адже Україна перебуває в умовах, коли війна ставить на карту не лише територію, а ще і продовольчу безпеці країни.

Він також нагадав про важливість ухваленого аграрним комітетом закону про організацію водокористувачів і стимулювання гідротехнічних меліоративних систем: «У результаті ми отримали позитивні зрушення – відновлення зрошених систем, державні і міжнародні партнери надають нам підтримку тощо».

Dsc03782

Про проблему враження війною не лише українських територій, а й водогосподарських об’єктів та гідроспоруд зауважив і заступник Міністра з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України Сергій ВЛАСЕНКО.

«На сьогодні це більше 720 об’єктів водогосподарської інфраструктури зазнали прямого впливу військової війни. Перед нами стоять виклики зношення систем, застарілість обладнання, але війна помножила це у геометричні прогресії. Так, моніторинг вод на деокупованих територіях і тих, що знали впливу військової дії, вказує на перевершення концентрації забруднюючих речовин у водних об’єктах. Тобто всі ці вибухонебезпечні засоби попадають у воду. І відповідно, якість дуже сильно погіршується. Військова агресія росії проти України носить непоправні шкоди не тільки економіці і людям, а також великими масштабами знищується або порушується середовище існування диких тварин і рослин. Як ви всі знаєте, внаслідок захоплення і підриву Каховської ГЕС ми втратили майже 14,4 мільярдів кубічних метрів води», – сказав він.

Зі свого боку, Міндовкілля продовжує рухатись євроінтеграційним шляхом – минулого року затверджено плани управління річковими басейнами на виконання імплементації Водної Рамкової Директиви ЄС, якими передбачено здійснити 1681 захід на загальну суму 348 млрд гривень – це переважно будівництво, реконструкція та модернізація очисних споруд, що повністю відповідає крокам, які були започатковані країнами ЄС у рамках реалізації плані управління цими річковими басейнами.

Dsc03805

Голова Державного агентства водних ресурсів України Ігор ГОПЧАК нагадав під час заходу про те, що основні цілісні меліоративні комплекси, відповідно до постанови Кабінету міністрів, передані до Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм.

«У нас є велика проблема – це щодо передачі меліораційних систем до організацій водокористувачів. Йдеться про фінансування такої передачі, оскільки для цього потрібно сплатити ПДВ, а кошти Держводагентству держбюджетом не передбачені. Передача однієї меліоративної системи у власність організації водокористувачів коштуватиме щонайменше від 1,5-2 млн грн», – пояснив він.

Друге проблемне питання, яке озвучив Ігор Гопчак – Зі змінами клімату збільшився дефіцит водних ресурсів у водоймах. В нас наразі триває маловодний період на який наклались військові дії під час яких зруйновано багато водогосподарських об’єктів, які забезпечували водними ресурсами населення та галузі економіки, серед яких і Каховське водосховище, яке мало об’єм понад 18 км.куб.

Dsc03791

Щодо меліорації перший заступник Голови Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм Тарас КОТ назвав позитивні моменти реформи  – створені ОВК і перша така організація отримала у власність  меліоративну мережу ще в грудні 2023 року.

«Ми вже бачимо переваги роботи ОВК – це швидкість ухвалення рішень та швидкість їхньої імплементації, в межах фінансового року.

Dsc03766

Також під час заходу керівник Комерційного Департаменту ТОВ «Іррігатор Україна» Олег КУРАКІН розповів про тренди на ринку зрошення у 2025 році.

«У зв’язку з глобальним потеплінням збільшився дефіцит наявності водних ресурсів у природних водоймах. І після посушливої та теплої зими є велика нестача вологи в метровому шарі ґрунту. Ця обставина вимагає від сільгоспвиробників шукати якісь нові та ефективні методи поливу та внесення поживних речовин за допомогою зрошення», – розповів він.

Частина фермерів в умовах війни змогли зробити релокацію своїх бізнесів з Херсонщини, Запоріжжя в різні регіони, зазначив керівник «Ірригатор Україна» та подякував організації Mercy Corps за те, що вони підтримують фермерів, які роблять релокацію.

Серед трендів експерт відзначає те, що ринок доволі швидко переналаштувався. Так, наприклад, овочами, зайнялись господарства, які раніше і гадки не мали, як це робити.

«Хочу також позитивно відмітити прийняття закону України про організацію водокористувачів та стимулювання гідротехнічної меліорації земель. Ми на третій рік вже бачимо та відчуваємо, що цей закон дав потужній поштовх для приватної ініціативи з модернізації насосних станцій, магістральних трубопроводів та інших гідротехнічних споруд. Це те, на що у держави ніколи не вистачало ні часу, ні коштів. І саме ОВК стали рушійною силою, щоб зробити ці модернізації та використовувати економні водні ресурси на користь місцевих громад», – повідомив він.

ПОВНИЙ ЗАПИС ВЕБІНАРУ дивіться тут bit.ly/3Yv42Ev