Всеукраїнський Конгрес Фермерів звернувся до найвищого керівництва держави та Посла Європейського Союзу в Україні з проханням не допустити остаточне ухвалення Верховною Радою України законопроекту 6013.
Законопроект передбачає примусову реорганізацію в господарські товариства всіх суб’єктів господарювання усіх форм власності, які здійснюють комерційне та некомерційне господарювання у публічному та приватному секторах економіки.
Фермерські господарства за чинним законодавством України є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону.
В аграрному секторі економіки виробництвом сільськогосподарської продукції займаються понад 50 тис. сільськогосподарських підприємств, 92 % з яких є фермерські господарства. Кількість статистично активних фермерських господарств становить 32 452 одиниці, з яких 28 788 одиниць, за оперативними даними Держстату, мають в обробітку 4,7 млн гектарів сільськогосподарських угідь.
На думку ВКФ, прийняття законопроекту 6013 та його зміст не може мати місце в практиці державотворення України, адже в результаті реалізації таких пропозицій фермерські господарства:
1. Вимушені будуть не лише витрачати свій час на процедури перереєстрації юридичної особи та ланцюгу дій, який має бути забезпечений даним процесом, але й оплачувати дорого вартісні юридичні процедури, які з цим пов’язані. Зокрема, фермерські господарства мають забезпечити переоформлення статутних документів, правовстановлюючих документів на земельні ділянки, нерухомість, інші об’єкти права власності, включаючи переоформлення всієї системи дозвільних документів для ведення господарської діяльності та правочинів з контрагентами;
2. Зобов’язані будуть створювати веб-сайт, на якому оприлюднювати вci редакції статутів протягом останніх п’яти років; положення про органи управління та контракти з посадовими особами у редакціях, що діяли протягом останніх п’яти років; всі рішення наглядової ради та власника щодо підприємства за останні п’ять років річну фінансову звітність за останні три роки; документи звітності, що подаються відповідним державним органам; річні звіти наглядової ради та керівника підприємства; перелік афілійованих осіб. Такі законодавчі ініціативи створюють широкомасштабну платформу для рейдерства, та інших злочинних дій, пов’язаних з посяганням на земельний ресурс фермерського господарства, адже всі дані про діяльність фермерського господарства буде в зоні прямого доступу будь-якого суб’єкта.
3. Будуть позбавлені можливості укладання договорів контрактації, які базуються на державному замовлені на поставку державі сільськогосподарської продукції. Відповідно, скасування ГК України фактично означатиме скасування державних закупок сільськогосподарської продукції за державним контрактом, які наразі складають основу для ведення господарської діяльності для вагомої частини фермерських господарств.
4. Будуть позбавлені можливості отримання державної підтримки, яка на даний час базується на особливому статусі фермерських господарств як ланки малого та середнього агробізнесу, в основі якої покладені сімейні традиції та родинні відносини. Адже за умови реалізації законопроекту, фермерські господарства будуть стояти в один ряд з компаніями, які складають бізнес капіталів. Проте, в даному випадку, перетворення фермерських господарств за формою не означитиме те, що вони за майновою складовою будуть знаходитись на рівні з компаніями великого агробізнесу.
Фермерські господарства в Європейському Союзі, до складу якого прагне потрапити Україна, займають особливе місце та мають спеціальний статус як суб’єкт агробізнесу. Маємо врахувати, що практика урівняння суб’єктів агросектора за організаційно-правовим елементом базово створить для компаній великого агробізнесу неконкурентні переваги, що підвищить галузеві диспропорції та обмежить багатоукладність агробізнесу в цілому, до розширення якого Україна йшла весь період своєї державності, відповідно до векторів державної аграрної політики країни.
Всеукраїнський Конгрес Фермерів вважає, що законопроект № 6013 не може бути прийнятий як такий, що не лише не враховую інтереси та статус фермерських господарств, а й тому що прийняття давного законопроекту має високий ризик поглинання фермерських господарств структурами великого агробізнесу, що суперечить як внутрішній, так і зовнішній державній аграрній політиці, та практиці Європейського Союзу.